Лісові друзі
Крокую лісовою стежкою, милуючись незвичайністю природи. Ось стоять столітні велетні дуби, розкинули своє лапате розложисте гілля. Вітер-пустун перебирає листя, утворюючи хвилеподібний шум.Навкруги виструнчилися нарядні берізки, похитують довгими косами, наче запрошують до розмови про свою білостовбурову красу.
Дикі кислиці та груші пропонують відвідати виплекані сонечком щедрі плоди. А ондечки виграють густим багрянцем китиці горобини. Дізнайся-но, чи будуть люті морози цієї зими!
Тріпоче безперестанку полохлива осика неспокійним листям; візерунчасті ясени та розлогі клени ведуть між собою спокійну розмову.
Чудово влітку в лісі! Якими пахощами сповнене повітря! Дихаєш – і не надихаєшся. Не намилуєшся красою лісових дерев.