Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні Марка Вовчка «Горпина»
Безпосередні зустрічі і розмови з кріпаками, вивчення їхнього життя глибоко вражали Марка Вовчка і викликали в неї жагуче бажання розповісти правду, особливо про безправне становище жінок-селянок. В оповіданні «Горпина» письменниця створила типовий образ пана-ліберала і довела, що майже всі пани – люті вороги народу.Горпина – головна героїня оповідання – була «білолицею, гарною і веселою, а прудкою, як зайчик: і в хаті, й надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий». Коли в неї народилась донечка, молода мати не могла натішитися дівчинкою: і хрестить, і цілує, і колише, й співає над нею. Коли на панщину йшла, то лялечку із собою брала, нікому не довіряла, сама доглядала. Тяжке життя було в Горпини, але донечка тішила її, давала радість, затуляючи маленькими рученятами материн смуток.
Але помер старий пан, і почав молодий господарювати. Спочатку примусив кріпаків працювати не п’ять, а шість днів на тиждень, потім і всі сім. Пан був не дуже багатий, а любив жити в розкоші. Завів собі коней нових, купив коляску і їздив в місто грати на гроші. Сусідні панки казали: «Десь у вас тепереньки пан добрий дуже! Так говорить, що аж лихо! Що мужиків треба й наукам учити, і жалувати! Десь його мудро дуже навчено!» Багато чого обіцяв він і своїм кріпакам, казав, що хати нові поставить у три віконця. Але були то ліберальні побрехеньки, бо життя селян значно погіршилось, а старенькі хати зовсім розвалились.
Довелося і Горпині пізнати панської ласки. Занедужала в неї дитинка, кричить, плаче, а мати повинна йти на роботу. Взяла бідолагу із собою, але ж пан-ліберал стрічає її, розлютився і наказав десятнику віднести дитинку додому, щоб не відволікала Горпину від роботи. «А ти роби діло, коли не хочеш кари здобути!» – гримнув молодий пан на бідолашну жінку. Дівчинка, не здобувши медичної допомоги та гарного догляду, помирає.
Від туги і болю збожеволіла кріпачка, «стоїть серед хати... аж почорніла, і страшно дивиться».
Жахливий випадок із селянського життя розповіла у своєму оповіданні Марко Вовчок. Вона була глибоко переконана, що кріпаччина – рабство, саме тому так непривабливо змалювала пана-ліберала.
Наділивши Горпину позитивними рисами характеру, письменниця висловила свою любов і повагу до народу.
