Папороть
Є рослини, що овіяні легендами, повір’ями. Саме до таких належить і папороть, яку часто можна зустріти, блукаючи під тінистими розлогими деревами. Рослина має велике листя темно‑зеленого кольору, що розташоване на коротеньких товстих черешках.У народі існує повір’я, що в ніч на Івана Купала папороть квітне маленькими квіточками, що горять, як вогонь. Говорять, що треба зірвати квіт швидко, бо з’являється він на світ тільки якоїсь миті впродовж ночі. Сміливці вирушають до лісу, твердо знаючи, що рослину охороняють чорти, тому готують звечора освячену дванадцять разів скатертину, свячену воду та ніж, щоб окреслити навколо себе коло від нечисті. О дванадцятій годині папороть начебто розцвітає. Квіт, що впав на скатертину, треба швидко схопити й сховати за пазуху або, зробивши розріз у шкірі лівої руки, сховати його туди й бігти, не озираючись.
Чому ж люди вірять у такі відчайдушні пригоди? Бо, за легендами, рослина допоможе віднайти всі скарби землі, закохати будь-яку дівчину, відімкнути замки без ключів. Одним словом, полегшить життя людини.
Рослина має ще одну народну назву – чортова борода. Мабуть, це через тонко загострену пластину, що має продовжено-еліптичну форму.
Папороть широко використовується в медицині. Тому берегти рослину – це значить допомогти матінці-природі приносити неоціненну користь людям.
