Вінок

Вінок
Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця.
На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, лю­бисток, зілля, яке мало силу проти «чортовиння» й оберігало від уся­кої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку.

Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, по­в’яза­них із вінком: як у вінку – дуже гарно; терновий вінок – символ страждання. Про любов народу свідчить й існування такого пестли­вого слова, як вінчатонько.
У Західній Україні існував обряд вінкоплетіння. Він проводився у четвер напередодні весільної неділі. Подруги плели нареченій та наре­ченому вінки, виконуючи при цьому пісні.
Вінок здавна символізував в Україні радість, молодість, дівоцтво.