Допомога
Якось довелося мені спостерігати таку сцену. По перону, спираючись на палицю, повільно йшла бабуся. Видно було, що в неї хворі ноги. А тут ще й важка валіза в руках. На блідому старечому обличчі – терпіння й втома. Праворуч і ліворуч бабусю обминав потік поспішаючих, стурбованих людей.Але ось до старенької підбігла дівчинка дванадцяти – тринадцяти років, взяла важку валізу у бабусі й понесла через залізничний місток.
«Добре,– подумала я,– що знайшлася попутниця».
Хвилин за п’ять дівчинка знову з’явилася на пероні, поспішаючи до електрички.
Випадок цей нерідкий. Звичайний. А чи завжди ми поспішаємо на допомогу тим, хто потребує її?
