Родина
Ідеал сімейного щастя в українській народній педагогіці яскраво висловив поет І. Котляревський: «Де злагода в родині, де мир та тишина, щасливі там люди, блаженна сторона…».Тільки в тій родині, де панують відвертість, прямота, щирість, може сформуватися особистість, яка так необхідна в період становлення нашої незалежної держави,– інтелектуал із сердечною чуйністю.
Могутня духовна сила виховання закладена в тому, що діти вчаться дивитися на світ очима батька, вчаться шанобливо ставитися до матері, жінки, бабусі, людини. І як важливо, щоб саме голова сім’ї брав на себе обов’язок розвивати дитину в інтелектуальному та фізичному плані. А матері відведена роль охоронниці домашнього вогнища, духовних рис людських взаємин. Саме вона власним прикладом прищеплює дитині турботливе ставлення до ближнього, взаємоповагу, найкращі риси людського характеру: доброту, щирість, лагідність.
Але необхідно пам’ятати, що виховання особистості – це тривалий та складний процес. Моральне багатство створюється взаємовідносинами, де тісно переплетені любов та добро з обов’язком та працею, суворою відповідальністю за вчинки.
Якщо у хвилину, коли постане перед дитиною яскравий образ моральної краси, в її очах загораються вогники радісного хвилювання, думки линуть у майбутнє, а серце б’ється прискорено, то батьки можуть бути впевнені в тому, що дитина цінує моральні цінності як свої особисті духовні багатства, що не марно пройшли роки виховання справжньої людини для суспільства, а для сім’ї – закладення основ щасливого майбутнього родини.
