Значення шкільної драми та вертепу для становлення нової української драматургії
Значного розвитку драматургія починає набувати з другої половини ХVII ст. у Київській колегії. Збереглося більше двадцяти текстів шкільної драми, здебільшого релігійно-навчального змісту. Вони виникли за період з 19673 по 1795 рр., за своїм репертуаром поділяються на декілька груп: драми різдв’яні і пасхальні, драми про святих; в алегоричних образах — абстрактні поняття («Натура людська», «Надія», «Любов»). Також є драми, які написані за сюжетами вітчизняної та всесвітньої історії. Саме такі в Україні виникли на початку ХVIII ст.
Авторами шкільних драм були викладачі політики, а виконавцями — школярі. За жанром шкільні драми ділилися на трагедію і комедію. Композиція об’єднувала три чистини.
Центральна частина ділилася на акти, акти в свою чергу — на сцени, так звані літермедії. В репертуарі шкільної драми вона є найбільш життєвою частиною, саме це і було початком пізнішої побутової комедії.
Зміни в соціально-політичному і загального-культурному житті позначилися на українському літературному процесі. Поступово занепала «шкільна література», з’явилися елементи демократизму. Але гноблення українського народу Росією, Австрією, Польщею призводить до нищення національної культури. Народ активно протестує — так з’являється полемічна література.
Своєрідним мистецьким явищем в Україні ХVIII ст., так звана вертепна драма, яка була близька до російського лялькового театру.
Найбільше цікавила глядачів комедійна частина вертепної драми. Розповсюджували її мандрівні дяки, і самі складали пародійні вірші. Вертеп став одним із видів суто народного дійства, був відомий далеко за межами України і проіснував майже до нашого часу. Вертеп ділився на 2 частини: світовська і духовна. У першій були сховані елементи соціальної сатири, тому вона пронизана веселим сміхом. Духовна частина збереглася як вартість і данина минулому.
Саме світська частина є одним із початків реалістичної комедії ХІХ ст.
Елементи реалізму в шкільній та вертепній драмах мали велике значення для становлення нової української драматургії.
