Наш етикет
Етикет як сукупність правил поведінки завжди формувався в період зміни влади, ідеології в тій чи іншій країні, яка визначала зміст свого етикету.Ще Аристотель у своїй праці «Етика» описує мораль поведінки аристократа.
Однак формування етикету як зводу правил поведінки відноситься до епохи виникнення монархій. Його призначення — зміцнювати владу монарха. У міру того, як зростала прірва між багатими та бідними, етикету надавали великого значення. Королі — володарі держав — в епоху абсолютної монархії були рабами свого етикету. Історії відомі випадки такого рабського прихилення перед етикетом, які закінчувалися смертю. Так, іспанський король Філіп ІІІ, сидячи біля каміна так обпалив собі обличчя, що через кілька днів помер. І все тому, що придворний етикет забороняв йому самому переставляти крісло, на якому він сидів. Король не дозволив нікому виконати цю дію, а людини, яка мала право переставляти крісло короля, у палаці на цей момент не було.
Насправді ж, коли заглянути в історію, етикет був у всіх верствах населення: етикет гостинності виражав доброзичливе ставлення до гостей, а ритуал їжі в селянській родині підкреслював повагу в ній до годувальника.
Упродовж історії суспільства накопичився великий досвід у сфері спілкування. Із зміною формацій змінювався і зміст правил етикету. Так, за часів правління Петра І таких змін було багато. Російський імператор, не беручи до уваги вік і привілейований стан людей, утверджував нові правила поведінки. Саме в епоху Петра в Росії була написана книга «Юності чесне люстерко». У ній сформульовано поради молоді з таких питань, як вести себе за столом, у суспільстві, вдома і т. ін.
Даючи поради щодо того, як треба знімати капелюшок, за скільки кроків низько схиляти голову, автори пояснювали соціальну й цілісну цінність правил.
Правила етикету не народжувалися випадково. Від покоління до покоління відбувався відбір та закріплення тих правил, які стверджують загальнолюдську уяву про норми, правила.
В основі українського етикету правила, що культивувалися впродовж віків на слов’янських землях.
