Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки

Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки 

Служіння іншим — це платня, яку ми 
віддаємо за те, що живемо на Землі.
М. Тофтул

Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особистісну долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає, вона, по суті є лише передмова до людини.

Відповідальність — це обов’язок перед кимось чи перед чимось. Наш громадський обов’язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством.
Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість.
Ю. Герман, російський письменник, один із своїх романів назвав «Я відповідаю за все!». У ньому він пише про воєнні (1941–1945, Велика Вітчизняна війна) та післявоєнні роки. Багато поколінь людей жило з девізом «Я відповідаю за все!». Вони були справжніми героями, здійснювали героїчні подвиги. Втративши ноги на фронтових дорогах, керували літаками, а в післявоєнні роки — тракторами, машинами; втративши руки, писали зубами романи, повісті, оповідання; без їди впродовж 45 днів боролися з морської стихією, не втрачаючи при цьому гідності.
Виконувати свій обов’язок перед родиною, друзями, Батьківщиною нелегко. Знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати, чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці і т. ін.
Ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. І тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. Головне не тільки поставити собі ціль, ай усіляко сприяти її досягненню. Треба навчитися організовувати і планувати своє життя так, щоб усе встигати. Але при цьому треба враховувати і інтереси оточуючих людей, адже не можна відділяти себе від людей, тоді життя буде беззмістовним.