Загальна характеристика прозової спадщини Івана Багряного

Загальна характеристика прозової спадщини Івана Багряного

За своїм світобаченням Іван Багряний був романтиком і «невиправним мрійником». Він хотів, щоб усі жили в мирі й злагоді, прагнув згуртувати людей, повернути їх до християнських заповідей. Ця людина, яка безмежно закохана в рідну землю; людина-патріот, яка за любов до України була звинувачена в українському буржуазному націоналізмі та пройшла всі кола радянського тоталітарного пекла.

Однією з головних тем творчості Івана Багряного є викриття системи більшовицького терору, показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів. Він є автором багатьох збірок поезій, ряду поем, роману у віршах. Але найвагомішу частину його творчого доробку становлять прозові полотна: «Людина біжить над прірвою», «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Буйний вітер», «Огненне коло»…
Його роман «Сад Гетсиманський» був чи не першим твором емігранта з СРСР, який розповів правду про жахливий катівський механізм тогочасної влади. Твір написаний наприкінці 40-х років. Автор розповідає про страхіття сталінської інквізиції, про незалежність людського духу, про гідність, чесність справжніх лицарів, які віддані своїй Вітчизні. І. Багряний порушує проблему боротьби за людське у людині, вірність гуманістичним ідеалам, проблему боротьби добра і зла, утвердження демократичних принципів існування суспільства.
Перед нами постають мужні та цілісні натури героїв твору, які боролися з режимом, боролися з собою, боролися за себе. Їх безпідставно і безглуздо обвинувачували у неземних гріхах, фальсифікували злочини, але вони перемагали, якщо не фізично, то духовно.
Твір «Тигролови» — один з тих нечисленних художніх творів, який дарує нам образне бачення українських переселенців на далекий Схід. Роман відкриває нам чудово зображену природу далекого Уссурійського краю з її величними горами, бурхливими гірськими ріками, з багатим тваринним світом. Герої твору вражають своїм вільнолюбством, сміливістю, фізичною витривалістю та просто людською привабливістю.
Автор показує трагедію нашого народу в комуно-фашистській імперії, стверджує думку про незнищеність українського національного духу навіть у таких жахливих умовах.
Романи І. Багряного сповнені життєлюбністю та оптимізму. Його герої знають, що тоталітарне суспільство не має майбутнього, бо воно зневолює почуття власної гідності та спрямоване проти людини.
Отже, через його героїв ми бачимо самого автора — сильну особистість, закохану в життя і переконану, що Україна неодмінно матиме прекрасне майбутнє.