Іван Карпенко-Карий — найвидатніший український драматург ХІХ століття
Іван Карпенко-Карий — один з
корифеїв української сцени, талановитий
драматург і актор. Він займає найбільш
помітне місце в українській класичній
драматургії та в історії українського
театру другої половини ХІХ ст. і початку
ХХ ст.
Його драми і комедії є найвищим
досягненням критичного реалізму,
гордістю національної театральної
культури. Саме він створив перші і кращі
зразки нових жанрів в українській
драматургії — соціальну комедію і
трагедію. Художник слова, викриваючи
буржуазію, поміщиків і самодержавний
лад, своїми правдивими творами сприяв
боротьбі трудящих проти соціального і
національного гніту.
Карпенко-Карий умів «заглибитися
в душу народу», правдиво розкрити
трагедію простих людей.
Новим явищем в українській
драматургії була комедія «Мартин
Боруля». Автор у творі висміяв станове
честолюбство і довів, що гідність людини
не в приналежності до привілейованої
касти, а в трудовій діяльності, в простоті
та щирості людських взаємин.
Новим кроком на шляху творчого
зростання стала п’єса «Сто тисяч».
У ній письменник розкрив характер хижака
— «стяжателя», пройнятого ненаситною
жадобою до збагачення.
В деяких п’єсах драматург порушує
ряд проблем етичного і морального
характеру на матеріалі історичного
минулого України («Сава Чалий»).
Драматург нещадно викриває і
засуджує капіталістичні взаємини між
людьми, де все підкорено владі, де панує
неправда і зло.
Твори І. Карпенка-Карого вчать
нас ненавидіти рабство, потворну мораль.