Трагедія маленької людини в оповіданні Михайла Коцюбинського «Ялинка»
Давно Василько з нетерпінням чекав новорічного свята – Різдва, бо батько пообіцяв хлопцю, що поставить ялинку. І як же пестував, доглядав її хлопчина, згоряючи від бажання швидше побачити цю прикрасу в хаті. Але через бідність, нестатки перед самим Різдвом батько змушений був продати ялинку.Страшенно жаль Василькові стрункої красуні, «що одна звеселяла зимою садок». Сумно хлопчику, але ж він дуже любить батьків, співчуває їм, згоден пожертвувати своєю втіхою заради сім’ї. Василько не ридає, а тільки болісно переживає цю трагедію у своїй душі. Велика пошана до батька та матері не ставлять під сумнів прийняте рішення, і хлопчик погоджується на небезпечну подорож – відвезти ялинку панам. Що тільки коїлося в його душі! Але сумні, похмурі обличчя батьків викликають у Василька стурбованість, схвилювання. «Чого батько журяться? Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей?»
Високі моральні якості, такі, як доброта, повага до старших, правдиво і переконливо показані письменником в образі Василька. Разом із головним героєм маленьке зелене деревце по-своєму відчуває і переживає події. Ялинка радіє, коли бачить Василька і його батька. Її гілочки радісно тріпочуть від вітру, висловлюючи пошану до хазяїв.
Коли її починають рубати, вона відчуває біль, лякається, тремтить, наче людина. І «кілька зелених глиць упало на сніг».
Вирушивши в небезпечну подорож до багатіїв, Василько заблукав у лісі. Спочатку чарівна краса зимової природи полонила його, але далі він сприймає ліс, наче чорну стіну. Хлопцеві здається, що дуби із страховищами, закутаними білим покривалом, простягають до нього свої руки.
Пригоди Василька врешті закінчуються благополучно. Втікши від вовків, він дістається до свого дядька, де й знаходять його батьки.
Мені здається, що найважливіше, що має сказати автор нам, його читачам, – це любити, шанувати і підтримувати своїх батьків. Цей твір привабив мене не тільки зображенням чарівної природи, а й працьовитими, добрими людьми, які живуть у любові і злагоді, і саме це дає їм силу пережити всі негаразди, які посилає доля.
