Весільна обрядовість, її виникнення й становлення
Найбільш розвиненою і багатою є весільна обрядовість. Її витоки сягають у глибоку давнину, оскільки весілля завжди було важливою, урочистою подією людини. Перша згадка про шлюб була у 1096 р. у «Повісті временних літ». У весільних піснях особливо відбилася жіноча доля. Народне весілля вражало своїм художнім багатством. Захоплено писав Іван Франко: «З якою теплою оспівана доля жінки перед шлюбом і по шлюбі! Якими широкими чертами змальований стане народу, бувший колись у глибокій старині! Мені слів не стає на похвалу тої епопеї селянського життя».
Наші предки наділені добрим розумом і багатою фантазією, тому у весільних піснях відображені всі неповторні етапи цього дійства: передвесільний (сватання, заручини, оглядини, дівич-вечір, бігання короваю), власне весільний і післявесільний (калачини).
У світі праслов’янських вірувань дуже шанувалася богиня шлюбу і весіль Лада. Пожертвою білого півня Ладу на початку травня «задобрювали по всій Слов’янщині. Їй приносили щедрі подарунки наречені перед одруженням. У неї просили родинного щастя і злагоди, її оспівували, коли брали шлюб.
Весільна обрядовість сприймається як радість, веселощі. Це урочистий момент не тільки для нареченого і нареченої, це велике свято для всіх рідних, друзів, сусідів, для кожного, хто хоче підняти келих за нове подружжя.
Протягом декількох днів розігрується весільна вистава — народна драма:
А п’ятниця — почивальниця,А субота — коровайниця,А неділя — вінчальниця,А в понеділок напиватися,А в вівторок похмелятися,А в середу їсти та пити,А в четвер порядок чинити,А в п’ятницю по обідуТай додому поїду.У неділю ж на самому весіллі між дружками, світилками, свашками, боярами обов’язково велися переспіви:
Бояре: Свате, свате, Та пустіть до хати, Бо змерзли в дорозі І у вас на порозі.Дружки (всі): Що то за ворони, Що то за ворони Стоять у порога? Крила розставили, Роти роззявили, Хочуть полетіти, На посаг сісти, Нашу сестру з’їсти. Бояри: Пусти, свату, в хату На молоду подивиться. Ми молоду да й украдемо, Через Дунай переправимо, Через Дунай, через річечку Будем їхати всю ніченьку Доки ми стоятимем, Сиру землю топтатимем Чорними чобітками Золотими підківками?В основу весільної обрядовості вкладено високі зразки народної моралі та етики.
