Дорога в отчий дім
Отчий дім – це місце, яке завжди згадується, сниться, гріє теплом навіть на великій відстані. У ньому живе світ твоїх предків. З нього починалось пізнання світу.Усе в ньому, від віконця до маленької дощечки, зберігає живу пам’ять про дитячі та юнацькі роки. Нагадує про ласкавість матері та перші повчання батька. У рідній хаті завжди тобі тепло та затишно. Бо в ній завжди бажають щастя, кращої долі.
З роками проймаєшся повагою до непомітних в дитинстві речей. Бо знаєш, що на всіх них відбивається дбайливість материнських та батьківських рук.
І що б з тобою не трапилося, куди б тебе не занесла доля – отчий дім завжди чекає. І саме туди приходиш зі своїми успіхами й невдачами. І скільки живеш на світі, стільки й пам’ятаєш та любиш рідну домівку. Бо хто її забуває, той не вартий поваги.
