Українська хата
Батьківська хата… Вона завжди є світом наших предків, які в ній народжувалися, робили перші кроки, вивчали перші букви, нарешті, з неї пішли різними шляхами здобувати щастя.Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. «Без господаря двір, без господині хата плаче», – говорить народне прислів’я.
В Україні хати незвичайні. Чисті, вибілені, розмальовані кольоровою глиною, оздоблені витинанками, уквітчані пахучими травами.
У інтер’єрі хати, в усій організації внутрішнього її простору відбиваються багаточисленні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї й обряди. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.
Українська хата – оригінальний витвір народу, самобутнє явище в історії архітектури. До житлового приміщення – власне хати – добудовують сіни з коморою або й другу хату через сіни. Фасад завжди має видовжену форму стін і високий дах. Враження низької тяготіючої до горизонталі стіни підсилюється ще й тим, що хата має великий винос даху, який приховує верхню частину стіни. При будівництві народні майстри завжди тяжіли до симетрії, до певних ритмів і пропорцій.
Велике значення мають світлотіньові властивості. Освітлена сонцем хата дає мальовничу гру світлої, темної і сірої площин.
Зруб хати в лісових і гірських районах відкритий. Рівні кінці зрубу без всякої спеціальної обробки демонструють прекрасну фактуру стін, їхню вагомість, міцність.
У лісостеповій та степовій смугах хата завжди побілена як зовні, так і всередині. Серед зелені садів вона виділяється білим кольором стін, а червоні й жовтогарячі плями (обводки вікон, дверей, призьби) надають їй веселого, сухого, теплого вигляду.
В Україні було чимало теслярів, які майстерно споруджували різні будівлі. Для будівництва дерев’яної хати, як звичайно, запрошували двох-трьох фахівців. Каркасно-глиновальковані, глинобитні хати зводили толокою, до якої запрошували сусідів, родичів. Серед них було кілька досвідчених у цій справі майстрів.
У інтер’єрі української хати простежується кілька зон: побутова, робоча, обрядова, культова. Відповідно до цього розміщувались основні меблі та предмети: в робочій – піч, мисник; в обрядовій – стіл у покутті; в побутовій – піл або ліжко, скриня.
Повна система спостерігається в обладнанні хати. Чітко простежуються три яруси, у формуванні яких важливу роль відіграли зв’язки обжитого простору з навколишнім світом: для нижнього ярусу – зв’язок з матір’ю-землею; для верхнього – з небом; середній ярус – людський світ.
До нижнього ярусу входять нижня частина стіни з лавами, підпіччя. Останні були природною межею світу наземного і підземного.
Верхній ярус і стеля будинку – це свого роду небо, а сволок є символічним охоронцем будинку, свого роду межею, яку не сміють переступити злі духи.
Елементи середнього ярусу – стіни, двері, вікна і простінки – це проміжок між ідеалізованим світом і світом підземним. Вікнам і дверям відводилась роль з’єднувача людини зі світом.
Батьківська хата… Для кожного українця вона є дорогою, неповторною. Змінилися з плином часу хати на будинки. Головне, щоб не втратився зв’язок з минувшиною, де житлу, його оздобленню приділялася надзвичайна увага.
