Мурчик

Мурчик
У найзатишнішому куточку нашої трикімнатної квартири на різнокольоровій підстилці лежить улюбленець родини – кіт Мурчик. Частенько спостерігаю за поведінкою тварини, яка може бути і сумною, і грайливою, навіть виступати в ролі синоптика. А зараз він вирішив спочити після довготривалого сидіння на підвіконні та біганини за бантом на ниточці.

Примруживши очі, закривши пухнастою лапкою ніс, злегка по­дригуючи світлого кольору вушками, Мурчик являє собою спокій та задоволення. Але я знаю, якими гострими бувають кігті мого улюбленця! Іноді його ріденьке зі світлими смужами хутро під­німається, спина вигинається дугою, зелені оченята округляються. Значить, кіт відчуває небезпеку. Мурчик дуже охайна тваринка. Він постійно вилизує своє хутро.
До речі, кішка – єдина домашня тварина, яка не має запаху. Мабуть, тому й прижилася вона серед людей, приносячи в домівку спокій, радість спілкування, теплоту й доброту.