Містерія Т.Г. Шевченка «Великий льох»: алегоричний смисл твору

Містерія Т.Г. Шевченка «Великий льох»: алегоричний смисл твору

Слово «містерія» походить від грецької і означає «таїнство». Містерія в літературі — масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Як же зрозуміти назву поеми Т. Шевченка «Великий льох»? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати зміст твору. Ця поема поєднує в собі два роди літератури: лірику й епос. Автор порушує в алегоричному змісті важливу проблему: чи є винні? І доведе, що «кожному воздасться за ділами його».

Біблійні образи в поезії Т.Г. Шевченка

Біблійні образи в поезії Т.Г. Шевченка

Після прочитання творів Т. Шевченка було б помилкою вважати, що письменник обмежувався лише близькими йому темами, а також сюжетами з життя рідного йому селянства. Автор добре знав надбання світової культури, і це давало йому можливість звертатись до будь-якої з історичних епох, робити свої (до речі, сміливі) висновки. Коли він говорить про криваву боротьбу повстанців, то пригадує події Варфоломіївської ночі; а коли розповідає про неофітів, то порівнює їх з декабристами.

Пізній романтизм в українській літературі та його кращі представники

Пізній романтизм в українській літературі та його кращі представники

Наприкінці ХVIII — на початку ХІХ ст. в літературі та мистецтві розвивався літературний напрям — романтизм. Письменник повинен був простежити всі сфери духовності людини, розкрити причини незвичайності її поведінки у певних ситуаціях. У романтичних творах ми бачимо іноді й фантастичні події, ситуації, виняткових людей. Автори використовували народну фантастику, жахливі картини кріпосницької дійсності, страждання простого люду, їх загибель; показували протест бідняків проти гноблення, сваволі поміщиків.

Естафета поколінь

Естафета поколінь

                                                                                       Батьки і діти! Діти і батьки!

 Нерозділиме і одвічне  коло. 

Ми засіваємо житейське поле,

І не на день минущий – на віки.

                   Б. Олійник.

  Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, коли ти не усвідомлюєш свого коріння, коли ти не знаєш історію свого народу і своєї сім 'ї.
      В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для сво­го народу.
      Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України як до матері, що вічно страждає, питається

Чи ти рано до схід-сонцяБогу не молилась?Чи ти діточок непевнихЗвичаю не вчила?

     Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити своїх дітей звичаїв, не передавати мудрість і досвід народу від покоління до покоління -  це такий же великий гріх для матері, як і гріх не молитися Богові.

Вплив творчості Т.Г. Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури

Вплив творчості Т.Г. Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури

Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, зі світовою славою поета-правдолюбця — це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення?

Національне самовизначення в творі Т.Г. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…»

Національне самовизначення в творі Т.Г. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…»

Шевченко як справжній українець боровся за національне визволення. Його суспільно-політичні погляди з плином часу ставали чіткішими. Він ще більше усвідомлював протиріччя між народом і всім панівним класом, тому викриває тепер не тільки кріпосників, реакціонерів, а й лібералів. В першу чергу проти них і спрямоване послання «І мертвим, і живим, і ненародженим…».

Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство

Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство

Україна ХІХ століття. 40-і роки. Саме в цей час формується тут нова, демократична інтелігенція, яка відділяється від буржуазно-ліберальної і починає брати активну участь у політичній боротьбі. В Києві в 1846 році створюється таємна політична організація, яка набуває антикріпосницького характеру. Так з’являється Кирило-Мефодіївське товариство. До цього братства входили Т. Шевченко, М. Гулак, А. Навроцький, Г. Посяда та інші.

Вони виступали проти кріпосного права, боролися за його ліквідацію. Але не всі члени Кирило-Мефодіївського товариства мали одні погляди на шляхи здійснення цієї мети. Частина членів братства поділяла революційно-демократичні погляди, які вносив Т. Шевченко. Інша частина, до якої належали П. Куліш, Н. Костомаров, пропагувала ідеї української буржуазії.