Українська антивоєнна проза («Людина і зброя» О. Гончара, «Україна в огні»О. Довженка, «Огненне коло» І. Багряного)

Українська антивоєнна проза
(«Людина і зброя» О. Гончара, «Україна в огні» О. Довженка,
«Огненне коло» І. Багряного)

Олесь Гончар, Олександр Довженко, Іван Багряний — вірні сини своєї Батьківщини. Вже немає їх серед живих, але залишилося їхнє слово безмежної любові до української землі, до народу.
Переживши воєнне лихоліття, жоден з них не міг не згадати тих страхіть у свої творах. Так, Олесь Гончар у романі «Людина і зброя» розкриває суть війни, яка за словами О.Довженка, «є планетарним безумством». Вчорашні студенти тепер бачать війну не в муляжі, вона постає перед ними реальністю: земля пахне смертю, яка все знищує. А найстрашніше — смерть людини. Тому один з героїв роману професор Микола Ювеналістович сказав: «Війни були найпершою причиною загибелі всіх цивілізацій».

Олександр Довженко: трагізм творчої долі

Олександр Довженко: трагізм творчої долі

«Я народився і жив для добра і любові», — так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить — передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх…
Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться зі злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю.

Олександр Довженко про причини й перебіг Другої Світової війни («Щоденник»)

Олександр Довженко про причини й перебіг Другої Світової війни («Щоденник»)

Олександр Довженко — письменник-боєць, патріот. І коли «землю його обплели траншеї, він її біль в своїм серці ніс» (Л. Забашта) і вирішив, що «буде там, де воює народ проти жахливого смертельного ворога». Будучи воїном, він бачив усі страхіття Другої Світової війни, через те й твори його такі схвильовані, сповнені болю й тривоги за долю людства.