Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні Марка Вовчка «Горпина»

Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні Марка Вовчка «Горпина» 

Безпосередні зустрічі і розмови з кріпаками, вивчення їхнього життя глибоко вражали Марка Вовчка і викликали в неї жагуче бажання розповісти правду, особливо про безправне становище жінок-селянок. В оповіданні «Горпина» письменниця створила типовий образ пана-ліберала і довела, що майже всі пани – люті вороги народу.

Образ Устини за повістю Марка Вовчка «Інститутка».

Образ Устини за повістю Марка Вовчка «Інститутка».

Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене і огрій,
І оживи моє повите
Убоге серце, неукрите...

Такі задушевні, теплі слова Тарас Шевченко звертає до української письменниці Марка Вовчка. Чим же вона стала такою духовно близькою великому українському поетові? Напевно, тим, що показала в «Народних оповіданнях», у повісті «Інститутка» бездонний смуток життя кріпаків. А ця тема була такою хвилюючою і болісною для Тараса Шевченка!
«Інститутка» – найкращий твір Марка Вовчка, це, мабуть, перша повість, яка торкнулася серйозних соціальних проблем.